Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

Хронологія подій

Фото: пресс-служба Ukrainian Fashion Week, Алексей Пономарев, Must Have
15 січня 2022

Мода — явище інтернаціональне, тому не має строгої географічної прив`язки. Так прийнято вважати, проте насправді при згадці імені дизайнера в модній пресі або соцмережах поруч обов`язково присутня приписка про місце дислокації його бренду.

За останні кілька років поєднання Kyiv-based і Ukraine-based стали з`являтися в міжнародній fashion-пресі на регулярній основі. Українські дизайнери сьогодні представлені на найбільших платформах онлайн-шопінгу, одяг та аксесуари їх авторства із задоволенням носять топові світові селебріти. За капелюхом як у Мадонни та Белли Хадід — до Ruslan Baginskiy, а за лляною невагомою сукнею для кращих фотографій у жанрі «зніми мене загадково на тлі моря та кедрів» — до Sleeper.

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

ELENA BURENINA

З нагоди 20-річного ювілею журналу ELLE в Україні, який, безумовно, відіграв дуже важливу роль у розвитку української моди, ми вирішили розібратися, якою була поява наших вітчизняних дизайнерів на світовій модній карті, та скласти коротку хронологію подій. 

1991–1997

Українські дизайнери, що з`явилися в перші роки незалежності, відразу зіткнулися як з глобальними, так і з локальними проблемами. Пробитися в розклад світових тижнів моди тоді здавалося фантастикою: світ моди і зараз синонім снобізму, а в ті роки взагалі був абсолютно закритим ком`юніті. Крім того, на тлі пострадянської кризи мало хто думав про дизайнерський одяг, а серед платоспроможного населення в 1990-х особливим шиком і показником статусу вважалися скоріше Versace і що з ними, але ніяк не локальні бренди. Виняток становили хіба що деякі марки, які працювали за принципом елітного ательє. Наприклад, чоловічі костюми Михайла Вороніна вже тоді мали великий попит серед так званих нових українців. Тому дизайнери-першопрохідці (Лілія Пустовіт, Сергій Бизов, Вікторія Гресь та інші) в ті роки свої колекції створювали швидше всупереч обставинам у першу чергу з великої любові до мистецтва та моди.

1997

Цей рік став переломним в історії формування української fashion-системи. Ірина Данилевська, яка тоді була головним редактором журналу «Єва», організувала у київському Будинку актора групові покази fashion-дизайнерів під назвою Український тиждень prêt-à-porter «Сезони моди» (2005-го проект перейменували на Ukrainian Fashion Week). Відкривала цей проект Лілія Пустовіт — майбутній президент Синдикату моди України тоді тільки повернулася після навчання та роботи у Франції та створила свій іменний бренд. 

Перші роки існування «Сезони моди» були нішевим та закритим заходом. Основним споживачем в основному були представники шоу-бізнесу та київської богеми. Тому нерідко більше уваги в колекціях приділялося кітчу та епатажу, а не утилітарності.  

Початок 2000-х

Акценти почали зміщуватися, коли відомі жінки-політики (включаючи Юлію Тимошенко), а також подружжя високопосадовців стали поступово робити вибір на користь одягу з позначкою Made in Ukraine  показали масовому споживачеві, що місцеві дизайнери можуть створювати не тільки оригінальні сценічні костюми, але й практичні та стильні речі.

Вагомий внесок у популяризацію української моди в ті роки зробив і дизайнер Андре Тан. Тоді крім роботи над брендом він був ще й телеведучим на популярних каналах. Його програми «Жертва моди» та «ПроFashion» дуже наочно показали українському глядачеві, що дизайнери є не лише у далекому Мілані, Парижі та Нью-Йорку, а й на рідних теренах. Показовими були не лише високі рейтинги цих телевізійних передач, а й той факт, що коли в торгових центрах з`явилися фірмові магазини a.Tan (другої лінії Andre Tan), мало хто проходив повз вивіску з популярним ім`ям.

2010

Ukrainian Fashion Week і журнал Zefir заснували першу національну премію в області моди Best Fashion Awards. За нагороду, яку присуджують таємним голосуванням 30 fashion-експертів, можуть поборотися не лише дизайнери з багатим послужним списком. Номінації «Прорив року» та «Відкриття року» за останні 10 років явили світові чимало талантів, які сьогодні займають почесне місце у кулі ключових гравців української fashion-індустрії (у різні роки нагороду отримували, наприклад, Артем Клімчук, Іван Фролов та Катя Сільченко).

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

Katya Silchenko

У тому числі завдяки духу змагання, який сформувала ця премія у професійному середовищі, саме в цей період у української моди починає формуватися своя пізнавана концепція: на авансцену виходить мінімалізм, помірне переосмислення кодів національного костюма, а також з`являються перші бренди, що спеціалізуються на монопродуктах.

2011–2014

У світовій моді починає активно розвиватися новий напрямок — streetstyle. Фотографи їздять світом у пошуках нових яскравих героїв, і Україна також потрапляє на карту їхніх подорожей (багато в чому завдяки роботі оргкомітету тижнів моди, які запрошують їх на свої заходи).

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

Багато українських дизайнерів швидко розуміють і приймають виклик часу і починають одягати у свої вбрання не лише моделей для подіуму, а й друзів брендів, які приходять до них на покази та потрапляють до об`єктивів світових фотографів. Крім того, хорошим тоном серед редакторів та стилістів (поняття «інфлюєнсер» тоді ще не було) стає брати з собою у відрядження в Мілан або Париж цілу валізу з вбраннями від українських дизайнерів і одягати саме їх при виході на покази та презентації, що відбуваються в рамках тижнів моди. Таким чином, вітчизняні бренди отримують першу порцію глобальної впізнаваності у світовій модній пресі.

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

2014

Україна опинилася в топі новин і стала центром підвищеного інтересу з боку світової громадськості. У поле зору потрапили й українські дизайнери, оскільки світ цікавили усі аспекти життя країни. Бренди стали відчувати своє значення. По-перше, про них масово почала писати світова преса (а не лише публікувати streetstyle з сухою згадкою назви). А по-друге, в Україні на знак загальної солідарності стало модно і почесно віддавати перевагу місцевій продукції. Одяг Made in Ukraine автоматично потрапив до цього оновленого списку споживчих запитів. Щоправда, виникла проблема: дизайнерські речі апріорі не могли бути загальнодоступними. І тут в українській модній індустрії відбулася ще одна значуща подія — поява вітчизняного якісного масмаркету. Наприклад, у 2014 році голосно заявив про себе бренд Must Have, а згодом явище придбало такі масштаби, що сьогодні в самому центрі Києва поряд зі світовими масмаркет-гігантами успішно функціонує мультибренд. асортимент якого представлені тільки локальні бренди одягу та аксесуарів за доступною ціною.

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

MustHave

2015 – 2018

Відчувши свою затребуваність, дизайнери починають поступово змінювати підхід і до презентацій колекцій. Fashion-покази перестали бути закритим заходом, про який знає лише вузьке коло клієнтів бренду та професіонали з індустрії. Вони перетворилися на справжні культурні події, які обговорює якщо не весь Київ, то вже набагато більше людей, ніж може вмістити в себе майданчик показу. Варто згадати, наприклад, покази колекцій Lake Studio у Ботанічному саду ім. Фоміна або їхнє ж шоу на київському велотреку, провокаційні постановки FROLOV у готелі «Салют» або у парку Перемоги на Дарниці, фінальне дефіле Jean Gritsfeldt по даху поїзда на залізничному вокзалі.

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

FROLOV

Деякі бренди, зміцнивши свої позиції в Україні, виходять і на світовий рівень показів. Наприклад, Litkovskaya вперше представили свою весняно-літню колекцію у французькій столиці в 2017-му і стали постійними учасниками Паризького тижня моди. Резидентом New York Fashion Week також є бренд BEVZA. 

Як українська мода за 20 років стала частиною світової fashion-системи

BEVZA 

Є й ті марки, які вибирають у цей період інший шлях до глобальної впізнаваності та успіху. У найкращих традиціях нової діджітал-реальності вони роблять ставку на маркетинг та піар у соцмережах. Ruslan Baginskiy, Sleeper, IENKI IENKI, KSENIA SCHNAIDER розсилають свій одяг і аксесуари стилістам топових інфлюєнсеров, і тепер інші селебріти самі замовляють їх вироби, світові онлайн-і офлайн-рітейлери укладають з ними час тільки зростає.

2018 – наші дні

Місцеві рітейлери також переглянули своє ставлення до локальних дизайнерів. Наприклад, найбільший український універмаг «ЦУМ» виділив для вітчизняних брендів цілий поверх. Тож тепер придбати одяг українських дизайнерів можна для будь-якої події у своєму житті, і для цього зовсім не обов`язково робити турне по шоурумах — усе зібрано в одному місці.

 

Источник

Метки: